Ігор Касьянчук про те, як за годину стати ІПСАшником
- Дата та місце народження: 18.06.1997, м. Київ.
- Освіта: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; ІПСА (катедра системного проєктування).
- Спеціальність: комп’ютерні науки.
- Науковий ступінь: доктор філософії.
Мріяв стати двірником, а став іпсашником
Ким ви мріяли стати в дитинстві?
Коли я був у дитячому садку, у мене було улюблене заняття — фарбувати паркани і таке інше. І мені справді подобався запах фарби та було дуже цікаво стати колись маляром або двірником. Потім, коли я підростав, то вже розумів, що деякі професії не такі вже й перспективні.
Поділіться найяскравішим спогадом з дитинства.
Я багато подорожував з батьками, ми їздили по Карпатах, зупинялися в різних селах Закарпатської області та гуляли по горах. Це були невеличкі одноденні прогулянки, але було цікаво, мені запам'яталося дуже сильно.
Коли ви останній раз були в горах?
Десь місяців 5 тому ми їздили з друзями в Буковель. Їжджу регулярно в гори влітку та взимку, влітку — походи, взимку — катання на сноуборді. Це увійшло в мою звичку.
Чи були якісь особливі моменти або люди, які суттєво вплинули на те, ким ви стали сьогодні?
Напевно, найбільше вплинуло оточення — я вчився у фізико-математичному ліцеї. Там було багато цілеспрямованих людей. Вони знали, ким будуть, безпосередньо ще під час навчання. Також багато моїх однокласників хотіли стати програмістами або мати спеціальність, пов'язану з інженерією та обладнанням.
Без 5 хвилин студент ФПМ
Коли ви відчули інтерес до програмування та технічних наук?
Інтерес до програмування з'явився із сьомого класу. Тоді я майже самостійно вивчив мову JavaScript. А далі, вже коли почалася інформатика, ми почали активніше займатися іншими мовами програмування, а саме: C, C++, Pascal. Також я захоплювався вебпрограмуванням. Це коли ви, наприклад, завантажуєте сторінку в браузері, дивитеся її вихідний код, вивчаєте його, а потім намагаєтеся відтворити щось подібне. Так цей інтерес сформував мою майбутню роботу.
Чому при вступі обрали саме ІПСА? Чи вагалися між ним й іншими факультетами / інститутами, університетами?
Окрім ІПСА, я розглядав інші факультети. Це були ФІОТ, ФПМ, ТЕФ (прим. ред. Наразі ІАТЕ). У ті роки процедура вступу до ЗВО відрізнялася від теперішньої. Зараз вибір відбувається за пріоритетами, а раніше, якщо ти заносиш документи до одного факультету, то це, по суті, твоє остаточне рішення. З цим пов’язана моя історія. Уже в останній день подачі документів я заніс їх на ФПМ і не думав міняти свій вибір. Ми з друзями пішли святкувати. Але батько дуже сильно наполягав на тому, щоб я був саме в ІПСА. Під час того, як ми святкували, він зателефонував приймальній комісії та запитав, чи є ще місця в інституті. Йому відповіли, що залишилось останнє. В останню годину подачі я переніс документи. Таким чином дуже випадково я опинився саме тут і не жалкую взагалі про це.
Чи було окреме святкування того, що ви вступили в ІПСА?
Я просто повернувся після подачі назад туди, де ми святкували. У нас був пікнік (прим. ред. Віримо, ми повірили), і ми продовжили. Я випав на кілька годин.
Розкажіть цікаву історію зі студентського життя.
Історій багато зі студентського життя. Напевно, найбільше запам'яталося те, як саме Студрада ІПСА організовувала події на першому курсі. Та й на наступних теж. Наприклад, на першому в нас була Туріада. Це був цікавий досвід, коли ми ходили на Лису Гору, зупинялися на ніч і мали там нічні веселощі. Потім — IASA TOURS, під час якого їздили по різних містах України. Ми з друзями взяли цю звичку й потім подорожували вже самостійно.
Чи відвідували ви якісь інші івенти Студради? Якщо так, то які ваші улюблені, окрім тих, що ви вже назвали?
Міс та Містер КПІ відвідував кілька разів як глядач, не як учасник. Був ще на Пущі.
Бажаєте, щоб поновили Міс та Містер ІПСА, оскільки наразі ці івенти скасували?
Так, звісно. Це цікаво та додає інтерактиву.
Вам було важко навчатися? Що виходило найкраще?
Насправді, спочатку навчатися було важко. Складним є перший семестр, оскільки зростає обсяг соціального життя й навчання, порівняно зі школою. Контраст дуже великий. Але далі до цього адаптуєшся та стає простіше. Найбільший успіх мав у предметах, пов'язаних з програмуванням, оскільки я вже мав певний досвід у цьому. Найгірше — гуманітарні науки. У мене навіть був інцидент з українською мовою в першому семестрі, коли викладач відправив мене на перескладання. Це, напевно, моє єдине перескладання за весь час навчання. Також не дуже любив історію України, бо багато матеріалу треба було зазубрювати, і його важко класифікувати. Математику любив, подобалися статистика, теорія ймовірності, дискретна математика та лінійна алгебра. З матаналізом не дуже виходило.
Яку пораду ви могли б дати зараз собі на першому курсі?
Знаходити баланс між навчанням і відпочинком. Брати максимум з того, що вам дає Студрада й інші заходи в КПІ, бо це цікаво. Але так само намагатися, як мінімум, не вилетіти з університету.
Наскільки ви були сумлінним студентом? Чи списували колись?
Я б не сказав, що я був відмінним студентом — списував. Це нормальна практика, особливо коли дуже стресуєш перед іспитом. Зробити шпаргалки, якісь бомби (прим. ред. бомба — різновид шпаргалки) чи щось подібне. Таке ми часто практикували.
Чи були випадки, що ловили на списуванні?
Не ловили жодного разу.
Ви сказали, що треба брати від Студради все. Тобто, напевно, ви були її членом?
Я не був у Студраді ніколи. Ба більше, я навіть дізнавався про деякі події лише тоді, коли вони вже минули. Але так, зараз, якщо мова йде про наступні покоління, про перші курси, то дійсно дуже багато цікавого відбувається, тому раджу. Також у КПІ, наприклад, є організація «Глобус», яка влаштовує походи. Я про неї теж не знав, дізнався аж на четвертому курсі. Тому це я свого часу пропустив. Рекомендую дізнаватися якомога більше про КПІ й не зациклюватися тільки на навчанні.
Який викладач вам найбільше запам'ятався і чому?
У свій час мені дуже сильно сподобався Харченко Костянтин Васильович. Він у нас вів багато предметів. Одним із найцікавіших для мене була обчислювальна геометрія. Мені подобався його підхід до лекцій, лабораторні, та загалом як людина він є дуже приємним.
Як ви вважаєте, коли варто шукати роботу?
Тоді, коли розумієте, що робота не буде заважати в навчанні. Для різних факультетів, людей цей момент відрізняється. У свої роки я почав після другого курсу, влітку. Пішов на стажування, зрозумів приблизно, скільки часу воно відбирає в мене. Після цього міг орієнтуватися на третьому курсі, як розподіляти часовий ресурс. Тому тут такої однозначної поради не буде: треба, щоб кожен індивідуально оцінював свій час і можливості.
Лаби в липні як професійна карма викладача
Які зміни мають відбутися в українській системі освіти?
Держава має зробити правильні пріоритети на обсяги держзамовлень. Зараз дуже багато фахівців, які мають вищу освіту, але не мають роботи. Це, я вважаю, найгірше в нашій системі освіти, бо це має сильний вплив на якість життя людей. Ще, мабуть, потрібно краще контролювати викладацький склад університетів: наразі у нас дуже багато викладачів, які, здебільшого, підтримують старі методи викладання.
Які нові навички стануть критично важливими для викладачів у найближчі 5-10 років?
Вміння викладати віддалено, перш за все, бо від цього ми, напевно, не відмовимося через проблеми геополітичного характеру. Серед іншого — доносити матеріал до студентів так, щоб їм було зрозуміло і цікаво. Здебільшого радянські методи викладання, як, наприклад, монотонно відчитати всю лекцію за півтори години, вже не так добре працюють, бо студенти швидко втрачають свій фокус та увагу. Треба вміти комунікувати зі студентами під час пар і правильно використовувати технології.
Зважаючи на те, що ви самі нещодавно були студентом, як би ви могли охарактеризувати зміни в сучасному студентстві порівняно з попередніми роками?
На сьогоднішніх студентів вплинув той фактор, що вони багато років знаходилися в ізоляції. Спочатку був ковід, потім — повномасштабне вторгнення. І це суттєво вплинуло на їхню можливість комунікувати між собою наживо. Вони не знаходяться в оточенні однолітків, часто втрачають мотивацію до навчання, оскільки немає такої згуртованості, яка була, наприклад, у час мого студентства. І в цьому немає їхньої провини: така ситуація виникла суто через глобальні проблеми. Проте я не можу сказати, що студенти стали менш кмітливі чи розумні. Вони розвиваються відповідно до технологій, таких як штучний інтелект, використання електронних матеріалів, замість підручників. Через це більшість навичок, які ми мали раніше, не будуть корисні в майбутньому, і молодь до цього адаптується.
Fintech-стартап і до чого тут Фінляндія?
Яка була ваша перша робота? Коли і як ви її знайшли?
Я її знайшов після другого курсу, тоді добре знав мову програмування PHP, яку ми, до речі, не вивчали в КПІ. Вивчив її самостійно, мені було цікаво писати сайти. Тоді тільки виповнилося 18 років, я не мав взагалі досвіду роботи, тому знайшов роботодавця на відповідному сайті, який шукав студента-фрилансера, що буде писати онлайн-гру про космос. Тоді я заробляв аж три тисячі гривень на місяць, і це було вже непогано, але, відверто кажучи, досвід був не дуже хороший. Мене змушували працювати навіть вночі, була дуже неструктурована організація процесу, і я просто на цьому досвіді зрозумів, як не треба робити, чого краще уникати. Після цього перейшов на стажування у фірму, де почав працювати на мові програмуванні Java, але це вже моя друга зайнятість, яка була на початку третього курсу.
Чому саме Java?
Тут дуже багато технічних деталей, але здебільшого це, напевно, менше турбот про середовище виконання мови порівняно з тим самим C++. Тобто код, який ти написав один раз, буде працювати на будь-якій платформі. Також коли я вибирав роботу, Java вже ставала дуже популярною. Крім цього, від неї походить багато інших мов, як-от Kotlin, Scala.
Чи працюєте ви ще десь паралельно з викладанням?
Так, я зараз працюю в британському Fintech-стартапі.
Розкажіть трохи детальніше про фінський стартап.
Фінський [посміхається]? Fintech-стартап. Ну, це фінансово-технічний стартап — банк Revolut. Один з найперших необанків, тобто банків, які не мають відділень — вони є лише у додатку. Потім на його основі виник Monobank.
Як вам вдається поєднувати викладацьку та професійну діяльності?
Дуже просто: в мене не таке велике навантаження у викладанні, я здебільшого приймаю лабораторні роботи, ставлю їх на першу пару.
А чи хотіли б ви проводити лекції?
Філософське запитання. Я ще не знаю.
Які, на вашу думку, зараз є перспективні сфери в програмуванні?
Звичайно, штучний інтелект. Зважаючи на геополітичну ситуацію в світі, це, напевно, буде кібербезпека, програмування дронів або embedded-програмування.
Що вам найбільше та найменше подобається в роботі викладача?
Найбільше — коли студент дійсно чомусь навчається. Прямо при тобі, коли ти йому пояснюєш, наприклад, якісь аспекти з лабораторної роботи, які він не знав, і він такий: «Вау, цього я, дійсно, не знав». А найгірше, напевно, це коли страждає дисципліна. Наприклад, здають дуже пізно лабораторні роботи, коли ти вже влітку хочеш відпочивати, але маєш приймати захисти великою чергою. Ми раніше з цим стикалися, але зараз покращили систему штрафів; ця ситуація досі виникає, але рідше. Також демотивує, коли студенту все одно на предмет. Якщо ти йому щось розповідаєш, він реагує так, наче йому це не потрібно. Це відчутно навіть через екран, коли ви не бачите одне одного.
Чи були випадки, коли студенти мали серйозні проблеми з вашим предметом, аж до відрахування?
Так, напевно були. Я особисто був на комісіях, але моя робота здебільшого — лише оцінити знання студента. Рішення про відрахування приймає лектор. Але в мене були випадки, коли ставив незадовільну оцінку, і студенти залишалися на повторне вивчення курсу.
Любов, Карпати і доленосний Драгобрат
Чи були у вашій родині викладачі або фахівці з IT-сфери? Якщо так, то як це вплинуло на ваш вибір?
Ні, в моїй родині не було нікого з IT-сфери.
Чи є у вас сімейна традиція, яку ви дуже любите?
Напевно, це збиратися разом на святкування Великодня. Мені цікаво їсти паску разом із сім'єю.
Розкажіть про ваше перше кохання.
Загалом у шкільні роки я був сором’язливим і, напевно, не надто кмітливим у стосунках із дівчатами. Наприклад, трапилася історія, коли дівчина з іншого класу запросила мене на прогулянку. Я погодився, проте згодом подумав, що нам удвох буде не дуже весело, і покликав ще двох своїх друзів. Прогулянка, звісно, видалася чудовою, але в розумінні натяків мені тоді справді бракувало досвіду. Здається, це й була моя перша закоханість, хоча розвинути ці стосунки так і не вдалося.
Чи були цікаві любовні історії за часів студентства?
Були, але не сказав би, що можу пригадати щось особливе. Запам'ятався контраст: на потоці СП було всього 11 дівчат і понад 40 хлопців, тож конкуренція була великою. Треба було балансувати між стосунками й навчанням, чого я тоді ще не вмів робити, через що ледь не потрапив на перескладання з ключових предметів. Проте була пара одногрупників, які разом із першого курсу й досі. Це справді вражає, адже вони пройшли крізь багато випробувань.
Скажіть, будь ласка, як ваше особисте життя зараз?
Стабільно. Ми з дівчиною багато років дружили, перш ніж почали зустрічатися. Познайомилися випадково на Драгобраті: друг, який мав вирушити, захворів за день до поїздки, тож я поїхав замість нього.
Коротко відповідаємо та сердимося
Все життя писати на PHP чи більше ніколи не пити кави?
Все життя писати на PHP.
Розбирати Legacy Code чи перевіряти 100 однакових лабораторних?
Legacy Code.
Чим відрізняється Java-програміст від звичайного програміста?
Java-програміст не турбується про середовище виконання, але постійно думає про багатопотоковість.
Оберіть одне: студент, який списує все з Chat-GPT, або студент, який вважає, що Java та JavaScript — це одне й те саме?
Зараз я на вас розсерджуся. Той, що списує з Chat-GPT, бо часом чат-бот занадто дурний, з нього спробуй ще щось адекватне списати.
Ваша улюблена гра?
З відеоігор — Stalker, а з настільних — Коса, Саботер.
Яка риса характеру допомогла вам найбільше в житті?
Терплячість.
Ваша улюблена страва?
Бограч, британський fish & chips, оселедець під шубою, олів’є.
Ви взагалі гарно готуєте?
Коли мене змушують гарно приготувати, то так. Але не відразу, не завжди.
Улюблений письменник.
Стівен Кінг, Еріх Марія Ремарк, Кідрук Максим.
Якби мови Java не існувало, то на чому б ви писали?
Scala або Python.
Як ви можете прокоментувати події на Русанівці в 2014 році?
Були якісь новини про те, що на Русанівці з'явились тітушки. У мене була бита, я хотів з друзями зібратися і розібратися з ними. Але це не більше, ніж жарт, бо я був дуже малий.
Тут мала бути фотографія викладача, але її не пропустила редполітика.
Улюблений жанр музики та виконавець.
Рок, хард-рок, метал. Pink Floyd, Rammstein, та багато чого іншого з творчості 70-90-х.
Яке у вас зараз гобі?
Скелелазіння, катання на велосипеді, сноуборді, люблю настільні ігри. Раніше ще займався вокалом і грав на акустичній та електрогітарі.
Улюблений фільм.
«Небо над Берліном».
Улюблені місця в Києві.
Труханів острів, Пейзажна алея, Поділ з його пагорбами.
Прізвисько з дитинства.
Кася. Від прізвища.
Перший гаджет.
Чорно-білий телефон Siemens у першому класі. Це було дуже круто, бо тоді вони були не в кожної дитини. А комп'ютер у мене з'явився в другому класі.